В одну компаню призначили нового кервника. У перший же робочий день на новому мсц той став вивчати свй кабнет все, що було в ньому. Адже було цкаво зрозумти, як жив працював твй попередник.
Звсно вн заглянув в ус шафи, прогледв полки з книгами й нарешт став дослджувати вмст письмового столу. Вс шухляди були порожн. тльки в нижнй вн виявив два запечатаних конверти. Вони були пд номерами 1 2.
На першому було написано “розкрити у випадку крайньо потреби - коли зовсм буде погано”.
На другому - “розкрити тльки псля першого”.
Була велика спокуса вдразу ж розкрити конверти. Але новий кервник мав витримку й виршив х не вдкривати. Вн подумав, що, можливо, колишнй шеф забув х тут повернеться за ними. Вн кинув х назад у шухляду забув про них.
Наступив момент, коли кервнику стало дуже погано. Робота не йшла, колектив вступив з ним у протистояння, конфлкти чергувалися з скандалами. Вн уже подумував про звльнення, коли раптом згадав про конверти, адже х нхто так не забрав. Отже - вони для нього! Вн вдкрив шухляду взяв конверт 1. Розрвавши його, вн прочитав на аркуш всього одне речення: “Все нормально! Працюй дал, таке бува”.
Вн заспоковся й продовжив свою роботу. Ситуаця потихеньку стаблзувалася. Пзнше вн навть з посмшкою згадував той свй перод, коли ледве не покинув свй пост. Так моменти траплялися й пзнше, але вн реагував завжди спокйно, згадуючи фразу з листа.
Але в якийсь момент подбн ситуац стали частшати. Наступив момент, коли становище стало набагато гршим. На вдмну вд першого епзоду, до цього часу вн уже встиг утомитися вд ц роботи й не вважав за потрбне кидатися рятувати положення. Йому стали натякати на вдставку.
В останнй над на диво, вн вдкрив шухляду дстав конверт 2. Повльно розкрив його й прочитав:
Вже третй рк, як пшов Кучма, а реформи не почалися, лампочка в пд’зд не вкрутилася, бруд у двор не прибрався. Зникла надя. Зараз укранц посилено шукають, кого призначити новим “Кучмою”: Ющенка, Тимошенко, Януковича, Азарова чи знову-таки якусь етнчну меншину?
Це призводить до зменшення рацонального в укранському суспльному житт та до збльшення емоцйного, маразматичного, манпулятивного. Що у свою чергу призводить до все меншо над на пришвидшення полпшення добробуту “кожного-з-нас”.
Що робити? Проти кого боротися? Або за що? Кого пдтримувати? Чого домагатися в сучаснй Укран аби переживати вдчуття власно правоти?
1) Вдмовитися вд розподлу людей речей на “добр” “поган”. Псля 2004 року цей подл в Укран вдмнено. Бльше нема “добрих” “поганих” речей, людей: нема “добро” опозиц та “погано” влади. Тепер опозиця, влада однаковою мрою здатн як на добр, так на поган вчинки. Бльше того, одна та сама рч або людина може бути як доброю, так поганою, в залежност вд контексту.
2) Усвдомити власний нтерес. Полтики задурили голови укранцв так, що вони вже не розумють, що хнм власним нтересом: вступ до НАТО, мова чи вдсутнсть смття у двор? Необхдно зробити ревзю свого нформацйного простору за допомогою питання: а що це да мен особисто? яку користь це несе мен, а не гпотетичнй нац? Саме цей критерй основним в ринковй економц, яка вже давно д в Укран. Т, хто не може пройти через очищення цим критерм, залишаться обдуреним електоратом.
3) Проявити власний нтерес. Необхдно максимально переслдувати саме власн, особист нтереси, а також вмти аналзувати суспльн проблеми на предмет прямих та опосередкованих наслдкв для особистсного вимру. Нщо не д так оздоровче на людей, як цлеспрямоване переслдування власного нтересу, задоволення власних бажань.
4) Усвдомити колективний нтерес. Усвдомивши перепони на шляху реалзац власних нтересв, можна об’днатися з ншими, хто ма т ж проблеми, заради усунення цих перепон. Якщо, наприклад, на робот вд вас вимагають любити свою роботу через це не спати ночами, працюючи в офс ви можете вдчути, що це суперечить вашому нтересу мати задовльний стан фзичного психчного здоров’я. А тепер обернться навколо себе, чи ви один так працюте?
5) Проявити колективний нтерес. Якщо прояв власного нтересу вже краще даться укранцям, то з проявом колективного нтересу ще суттв проблеми. Уявть соб живу профсплкову органзацю в офсному примщенн. Слово профсплка здаться вам чимось застарлим. Але тльки колективна дя деколи може усунути перепони до реалзац особистих нтересв. Якщо ви прямо не берете участь у проявленн свох колективних нтересв по усуненню перешкод до реалзац власних винаймть когось. Знайдть громадську, полтичну, благодйну органзацю, яка найбльш виразно проявля ваш колективний нтерес, та зробть пожертву. Тльки створивши справжнй ринок “представництва нтересв” можна стимулювати побудову в Укран рацонально полтики, рацонального суспльного життя.
Саме слдування цим простим правилам веде до досягнення максимального добробуту для “кожного-з-нас”, а значить для Украни.
З людиною ц профес ми зустрчамося щодня. Зайшовши до крамниц, ми часто зустрчамо привтне доброзичливе обличчя, на якому буквально читаться запитання: “Чого Ви бажате?”. нколи ц люди стають настльки близькими нам, що ми сприймамо х як друзв, , прийшовши до магазину, рад х бачити по той бк прилавка. Йдеться про продавцв професю, про яку ми, здаться, знамо все, а насправд не знамо нчого. З’ясувати основн нюанси ц профес ми спробували у топменеджера ТОВ “Майстерлюкс” Романа Михлина.
Роман Михлин, топменеджер ТОВ “Майстерлюкс”
Як Ви ставитеся до продавцв?
Добре ставлюсь, як до потрбно профес. Ус ми або продамо, або купумо, або те й нше разом.
Чи можете назвати примний або непримний момент, пов’язаний з людиною за прилавком?
Примних моментв бльше. Конкретно не скажу, але примно, коли продавець ставиться до мене з повагою з знанням справи прода товар, при цьому чтко грамотно да поради. Непримний момент… Я намагаюся х забувати.
З чого Ви розпочинали у сфер торгвл?
З рекламного агента, дал став менеджером з продажв нарешт топменеджером.
Чи близька професя менеджера з продажв до профес продавця? У чому, на Вашу думку, вдмнност?
Загалом, так. Тим бльш що поняття “менеджер” дуже широко застосовуться. Але основн принципов вдмнност, на мою думку, це бльш квалфкований пдхд до продажв, грамотне знання ринку, активна маркетингова дяльнсть, бажання постйного розвитку особистсного зростання. Хоча, якщо подумати, то чимала кльксть продавцв саме цим займаться.
Продавець це людина або органзаця, яка за вдповдну винагороду переда покупцю (прода) товар чи послугу. Продавець у вузькому значенн особа, що безпосередньо контакту з покупцями здйсню продаж товару.
Менеджер з продажв (сейлзменеджер) агент ринку, найманий працвник, який здйсню прям продаж.
Топменеджер це вищий рвень кервно ланки, кервник функцонального пдроздлу, який здйсню кервництво середнм та лнйним персоналом може входити до виконавчо дирекц. Головне, що це особа, яка бере участь у визначенн стратег розвитку компан, тобто спвробтник, який вплива на розвиток усього бзнесу.
Як Ви стали менеджером з продажв у ТОВ “Майстерлюкс”? Чому?
Мен мй знайомий повдомив про конкурс на посаду менеджера з продажв. Я якийсь час сумнвався, оскльки навчався на останньому курс агротехнчно академ. Але мо бажання перемогло! Я прийшов на спвбесду, псля не мене взяли на роботу. Я хотв працювати саме на цй посад. Можу сказати коротко: це МО! Я цього хотв, я це хочу можу робити.
Чим Ви зараз займатесь, як обов’язки виконуте?
Нин я кервник вддлу продажв (топменеджер). Здйснюю контроль над дяльнстю менеджерв вддлу з продажв. Також маю чимало додаткових обов’язкв, пов’язаних з загальною дяльнстю фрми (реклама, органзаця поздок тощо). Частково займаюсь закупвлею комплектуючих, виробництвом комплектуючих готових виробв.
Якими особливост Вашо роботи?
Робота насправд цкавою примною для мене. накше я б не працював на фрм вже впродовж майже восьми рокв. Наша фрма постйно розвиваться, що вже саме по соб дуже добре. А я дуже не люблю “стояти на мсц”. Я завжди прагну бльшого кращого. радий, що цей рух уперед на фрм. Ми виходимо на нов ринки збуту, вироблямо все бльшу кльксть товару. На продукцю постйно попит, причому попит зроста щороку.
Як Ви гадате, як риси Вашого характеру сприяють Вашй успшнй професйнй дяльност?
У мене, як кажуть, “комерцйна жилка” (причому розвиток вдбувся ще до приходу на фрму), а також вмння знаходити вихд з складних ситуацй. Дуже важливу роль вдгра комункабельнсть , як я вже казав ранше, прагнення до постйного вдосконалення. Природно, вс ц риси здбност одержали значний розвиток завдяки робот на цй фрм.
Що Ви здобули у результат кар’рного зростання?
Здобув дуже великий досвд сплкування “вдчуття ситуац”. Навчився бльш чтко органзовувати дяльнсть, як свою, так нших людей.
Що необхдно для людини, щоби досягти певних успхв у сфер Вашо дяльност?
У цй сфер, як у будьякй ншй, успху можна досягти, маючи найголовнше величезне бажання дяти досягати успхв. Не стояти на мсц розвиватися. Особливост поведнки необхдн вмння виробляються вже в процес правильно поставлено роботи. Дуже важливо планувати свою дяльнсть постйно аналзувати результати.
З давнхдавен люди торгового ремесла керувалися неписаним правилом: “Не пдмажеш не подеш”. Наскльки велику роль у Вашй професйнй дяльност вдгра обман?
Якщо чесно, то няко. Я чесно поводжуся з клнтом вд нього очкую тако ж поведнки. Це правило вже не д у нормальних фрмах. Можна обманути клнта потм втратити його. Я проти.
Що б Ви порадили молодим людям для досягнення кар’рного зростання у сфер торгвл (у галуз менеджменту продукц)?
Дуже важливо слдкувати за постйними змнами ситуац на ринку бути “гнучким”, якто кажуть, “знати, звдки втер дме”, тобто мнятися вдповдно до змн на ринку. Необхдно бути комункабельною вдкритою людиною, , звичайно, професйна пдготовка досвд дуже хороша пдмога.
На перший погляд, у цй профес нема нчого складного: адже не потрбно готуватися до урокв перевряти зошити, цлий день бити вдбйним молотком, вдповдати за життя людей проте кожен день необхдно бути готовим до зустрч з клнтами, успшно презентувати свй продукт чи послугу, вмти укладати угоди. А це певна перемога над собою, над своми страхами. Необхдно вмти знаходити взаморозумння з клнтом, знати, як його завоювати, як донести до нього справжню цннсть товару, як боротися з втомою негативними емоцями, як створювати ефективну рекламу свох товарв та послуг, в результат стати успшною людиною.
Переклад статт Катерини Осадчо , спецально для проекту
Ограниченное количество торговых центров в Ялте позволяет владельцам даже самых неликвидных помещений зарабатывать баснословные деньги
Привлеченные платежеспособным контингентом отдыхающих, в город хлынули продавцы со всей страны. Как следствие, в течение последнего года стоимость помещений удвоилась, а арендные ставки достигли уровня городов-миллионников. Закончится ценовой ажиотаж не скоро: местные власти не приветствуют массового строительства объектов ритейла, в то время как потенциал старого фонда уже практически исчерпан.
Торговцы рвутся на курорт Ялта претендует на статус одного из крупнейших торговых центров Крыма. Если в прошлые годы в городе преобладал мелкий бизнес «местного разлива», который зачастую носил сезонный характер, то в последнее время на этот рынок все чаще обращают внимание ведущие крымские и национальные торговые компании. Причина их повышенного интереса объясняется как популярностью курортной Ялты и нивелированием сезонности отдыха, так и бурным строительством шикарных апартаментов, что привлекает в город состоятельных людей, которые могут рассматриваться в качестве потенциальных покупателей.
В течение последних двух лет о себе заявили несколько продуктовых сетей («Велика Кишеня», «Фуршет», «Фора»), супермаркет бытовой техники «Фокстрот». Все чаще возможностью обосноваться в Ялте интересуются и поставщики продукции ведущих одежных и обувных ТМ. По оценкам местных риэлторов, данные тенденции привели к резкому всплеску спроса на торговые помещения в Ялте: за год количество заявок в базе АН, по данным представителя департамента стратегического развития девелоперской компании «Техком-Украина» Виктории Светковой, выросло как минимум на 25%.
Директор агентства «Планета Крым» Анна Мельникова отмечает, что чаще всего потенциальные арендаторы и покупатели просят подобрать им площади в центре города — на Набережной, улицах Киевской, Московской, Чехова. «Наиболее популярными являются помещения в 100 кв. м, однако торговцы готовы довольствоваться и меньшими площадями, если они подходят им по остальным критериям, прежде всего расположению», — поясняет г-жа Мельникова. В агентстве «Ялта-Сити» утверждают, что большая часть реальных сделок проходит по гораздо меньшим торговым помещениям, размеры которых зачастую не превышают 20–50 кв. м, что объясняется острой нехваткой в центре города более просторных вариантов. В то же время, как говорит Анна Мельникова, многие арендаторы пока не готовы рассматривать большие и сравнительно недорогие (на 30–40% дешевле, чем в центре) здания на периферии Ялты, побаиваясь, что там не будет необходимого потока потенциальных покупателей. Исключение составляют разве что продавцы продуктов питания и строительных материалов, которые все чаще задумываются о переселении на окраины. Впрочем, эксперты сходятся во мнении, что уже в ближайшее время ситуация может кардинально измениться: дефицит площадей в центре города и рекордный рост их стоимости заставит ритейлоров осваивать менее популярные районы. Развитию данной тенденции будет способствовать и дальнейший выход на рынок крупных национальных продуктовых и строительных сетей, которые, как правило, строят собственные комплексы на окраинах города. Со временем вокруг таких супермаркетов создаются торговые зоны, расположение в которых становится интересным и для продавцов промышленных товаров (одежды, обуви и пр.).
Золотой прилавок К нашествию ритейлоров Ялта оказалась не готова. По оценкам экспертов, на сегодняшний день спрос на торговые помещения, по крайней мере, в 1,5–2 раза опережает существующее предложение. Председатель постоянной депутатской комиссии по вопросам коммунальной собственности и приватизации Ялтинского горсовета Дмитрий Беляев отмечает, что большинство наиболее ликвидных объектов, которые ранее находились на балансе города, уже выкуплены. Но армия претендентов на оставшееся городское имущество, несмотря на то что привлекательных для коммерсантов объектов осталось не так много, не редеет — заявки на участие в конкурсе на один лот подает не менее 5–7 компаний. При этом он подчеркнул, что мэрия отдает предпочтение крупным национальным предприятиям. Высокий спрос и наличие платежеспособных арендаторов позволили местным властям пересмотреть ставки: по сравнению с прошлым годом они выросли почти в два раза — с 50 до 80 грн./кв. м. Но компаний, которым удается заполучить помещение за такие деньги, не так много. Большинство бизнесменов вынуждены рассматривать варианты аренды или покупки помещений в жилых домах на вторичном рынке. Несмотря на заоблачные цены, приобрести площади с каждым годом становится все сложнее: владельцы, неплохо зарабатывающие на аренде, неохотно расстаются с прибыльной недвижимостью.
«К примеру, первые этажи в домах на улице Московской полностью выкуплены еще несколько лет назад. Сейчас активно распродается недвижимость на улице Киевской. И хотя цены не-оправданно высокие, покупатели буквально выстраиваются в очередь», — говорит Анна Мельникова. По ее словам, стоимость квадратного метра нежилого фонда за год удвоилась, скакнувши с $1,5 тыс. до 3 тыс. И, судя по всему, это далеко не предел. «Уже есть прецеденты, когда за однокомнатную квартиру площадью 40 кв. м на первом этаже просят $140 тыс. При этом нежилой фонд на окраинах практически не пользуется спросом и не только не растет в цене, но и, наоборот, дешевеет на 5–10% в год», — говорит Анна Мельникова. Весьма активно распродаются и первые этажи новостроек, проекты которых предусматривают наличие торговых площадей («Адмирал», «Киевская Русь», «Адмиралтейский» и пр.). Причем приобретают такие объекты не только компании, но и частные лица, желающие подзаработать на последующей сдаче помещения внаем. Как следствие, цены в этом сегменте растут не менее динамично, чем на вторичке, и на сегодняшний день колеблются от $3,5 тыс./кв. м (ул. Киевская, Московская) до $7–10 тыс./кв. м (Набережная).
Впечатляет и динамика арендных ставок. Если в прошлом году цены стартовали с $25–30/ кв. м в месяц, то сейчас нижняя планка находится на уровне $40/кв. м. За такие деньги можно снять помещение без ремонта в стороне от оживленных улиц. Цены в центре варьируются $70–100/кв. м, хотя, по данным Дмитрия Беляева, уже есть прецеденты реальных сделок, где была зафиксирована рекордная для Ялты, да и, пожалуй, всего Крыма, цифра в $130–140/кв. м в месяц (за такие деньги ушло помещение в новом доме на Набережной).
Для ТЦ нет места Одной из причин дороговизны торговых помещений в Ялте эксперты называют крайне небольшое количество крупных ТЦ. На сегодняшний день в городе работают не более десятка комплексов, включая продуктовые супермаркеты, которые относятся к данной категории весьма условно, так как сдают сторонним арендаторам не более 10–15% своих площадей. Среди наиболее крупных ТЦ Виктория Светкова называет «Орион», «Дом одежды», «Дом мебели», ТЦ на улицах Маршака и Гоголя. Арендные ставки в них достигают $100/кв. м, но при этом свободных площадей практически нет.
Сейчас ведется строительство еще нескольких профильных объектов. Прежде всего речь идет о реконструкции бывших продовольственных и вещевых рынков («Комсомолец», на ул. Киевской, К. Маркса). На сегодняшний день работы ведутся лишь на «Комсомольце», где будет построен пятиэтажный ТЦ. На других рынках, как рассказывает Дмитрий Беляев, пока лишь обсуждается вопрос приватизации земельных участков (порядка 1,2 га). Но ожидается, что уже в этом году на территории продовольственного рынка начнется сооружение многофункционального комплекса с торговым центром и гостиничным комплексом (инвестиции составят около $10 млн). Разработчики предполагают, что ежегодные доходы от данного комплекса будут достигать порядка $7 млн. Планируется также реконструкция ялтинского крытого пассажного рынка, который будет преобразован в двух- и трехэтажный торговый центр и сможет принести девелоперам не менее $2 млн ежегодного дохода. По словам г-на Беляева, не так давно город выделил участок в 3 га в районе автовокзала под строительство крупного торгово-выставочного центра.
Из «классических» ТЦ, в структуре которых не предусмотрено наличие офисных и выставочных площадей, можно отметить разве что «Скай Плаза», строительство которого ведется на месте бывшего рыбокомбината, и ТРК на Южнобережном шоссе.
Большинство перечисленных объектов войдут в эксплуатацию не ранее 2009–2010 гг. Но даже тогда для удовлетворения растущего спроса новых площадей будет явно недостаточно. На расширение же перспективного списка ТЦ в ближайшее время рассчитывать вряд ли стоит, поскольку, как заявил Дмитрий Беляев, город будет в первую очередь отдавать предпочтение тем инвесторам, которые готовы вложить средства в развитие курортной инфраструктуры, и только потом — строителям жилых и торговых объектов.
А так как свободной земли в Ялте не так много, до последних очередь может и вовсе не дойти. Подобные перспективы позволят ретейлорам уже сейчас прогнозировать дальнейшее подорожание торговых площадей на 10–20% в год.
Минулий рк повнстю пдтвердив виявлену ще на початку 2002 р. тенденцю знецнення американсько валюти вдносно всх провдних валют свту. Одночасно знижуться купвельна спроможнсть долара практично до всх активв. За нафту, золото, нерухомсть рк у рк доводиться платити дедал бльше полегшених зелених папрцв. А те, що на початку 2007 р. здавалося ненауковою фантастикою, збулося в один з осннх днв минулого року крос-курс долар-вро протестував рубж у 1,49. Одночасно, також восени минулого року, британський фунт перемахнув двйку, а канадський долар, схоже, надовго майже утвердився в паритет з американським. хоча зараз пара вро-долар перебува у стан корекц, бльшсть експертв схиляються до думки, що головн под, головний драйв ще попереду.
Бжать ус
Спочатку валюти, яка стала ненадйною, почало позбуватися населення рзних кран. За сховки були взят традицйн ринки нерухомост та земл. Втм, як це часто бува, коли про перспективнсть вкладень у житло заговорили вод нью-йоркських такс й офцанти закусочних Макдональдс по всьому свту (, що найголовнше, не просто заговорили, а почали активно кредитуватися на ц потреби), цни на обран обкти нвестицй змахнули в космос, ринки перегрлися, стало зрозумло, що час розплачуватися клограмами американсько валюти навть за, здавалося б, безцнн нерухом метри все ж таки ще не настав.
2007 року ситуаця загострилася, оскльки, вслд за найбльш просунутими громадянами рзних кран, американського паперу почали позбуватися нвестори.
Нафта почала штурмувати тризначну позначку у 100 дол. за барель, що ранше здавалося неймоврним, а 2 счня ц.р. взяла цей психологчно важливий рубж. Правда, за таку круглу цну було проведено дину операцю, що прославила дос невдомого брокера, який провв (утм, якщо раптом буде реалзовано сценарй гальмування темпв зростання свтово економки, навть нафту, наймоврнше, чека значне падння). Золото перебило абсолютн значення 1980 року (аж до листопада 2007 р. рекордом для офцйно цни активного контракту майже 28 рокв залишалися позначка у 825 дол. 50 цен]тв за 1 унцю, зарестрована 21 счня 1980 року), а 3 счня 2008 р. сягнуло рвня 862 дол. 80 центв за тройську унцю (хоча не слд забувати, що, враховуючи нфляцйну поправку, тройська унця золота 1980 року була екввалентна 2000 сучасних американських доларв). Усе це свдчення того, що фнансовий сектор дедал менше довря американськй валют.
хоча ранше в часи економчних криз каптали вдпливали з ринкв, що розвиваються, у малоприбутков, однак надйн американськ облгац, тепер саме Америка стала осередком нестабльност. У результат чистий вдплив капталу з США в серпн 2007 року становив 163 млрд. дол. Японя, Тайвань вропа виступили лдерами в цьому процес.
Всього лише перший тривожний дзвночок, бо вже у вересн американськ казначейськ облгац, номнован в доларах (treasuries), стали знову популярними, як колись, однак фнансова система захиталася, оскльки дан щодо чистого притоку капталв ндикатором здатност Сполучених Штатв фнансувати свй дефцит торгового балансу.
Якщо взяти технчну картину спввдношення дефциту торгового балансу Америки й ндексв долара, то, наймоврнше, ягдки ще попереду. Пд час попереднього циклу значного ослаблення американсько валюти в перод з 1985 по листопад 1990 р. знадобилося 42-вдсоткове ослаблення долара для того, щоб баланс поточних платжних операцй США знову став позитивним.
У ниншньому спадному цикл, що розпочався в лютому 2002 р. з позначки 0,8562 вро за один американський долар зараз коливаться в коридор 1,431,4967 (оновлений сторичний максимум, досягнутий 23 листопада 2007 р.), ми спостергамо все те ж 42-вдсоткове зниження валюти зеленого кольору. Чи не занадто далеко зайшла така тенденця? Але ж дефцит платжного балансу США бльш нж удвч перевищу показники попереднього циклу ослаблення. Це означа, що й дальший рух долара вниз на ранше немислим рвн, з технчного погляду, не видаться неймоврним.
Свою роль може зграти психологчний чинник. Коли вс навколо тльки й роблять, що пдраховують збитки вд нвестицй в американськ активи, головний американський експортний товар папр зеленого кольору, важко не пддатися панчним настроям не помняти завалящ клька тисяч зелен на валюти кран, як вселяють бльшу довру. А ось базис долара американська економка останнм часом доври не вселя.
Нова Велика депреся?
потечна криза у США розпочалася ще 2006 року. Головною причиною було зростання неповернення житлових кредитв ненадйними позичальниками. Криза стала помтною почала набирати мжнародних масштабв навесн 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбльша потечна компаня США, що кредиту ненадйних позичальникв, пшла з Нью-Йорксько фондово брж.
Нью-Йоркська фондова бржа NYSE заборонила торги акцями найбльшо потечно компан США для позичальникв з низьким рвнем кредитоспроможност New Century Financial Corporation. Компаня перестала видавати кредити. Крм того, й браку грошей для виплати заборгованост кредиторам.
Потм потечн банкрутства у США добралися до надйних позичальникв.
На хвил банкрутств американських агенцй з потечного перекредитування ненадйних позичальникв нш кредитн органзац перестали видавати потечн позики навть позичальникам з хорошим кредитним рейтингом, але нездатним надати документи, як б пдтверджували хнй дохд, або оплатити початковий внесок.
Протягом наступних клькох мсяцв зазнали збиткв або збанкрутували багато десяткв компанй. Влтку криза зачепила нвестицйн фонди найбльших фнансових компанй, як вклали кошти в потечн облгац: Bear Stearns, Goldman Sachs, BNP Paribas. На мжнародних ринках зявилися перш ознаки кризи лквдност. Центробанки всього свту почали вливати у сво фнансов системи десятки сотн мльярдв доларв.
Економчн новини, що надходять з Америки, скидаються на зведення з передньо лн фронту. Крану уразила потечна криза. До реч, те, що вдбуваться в Америц, рано чи пзно станеться в нашй кран. Позичальникв у нас значно менше, яксть кредитного портфеля фнансових установ значно краща, але ж падати доведеться з значно бльшо висоти. Люди брали кредит не для побудови чи купвл власного житла, а з метою перепродажу обкта нерухомост задля отримання прибутку. Тльки якщо в тй кран, з ншого боку океану, каталзатором подй стали надто низьк кредитн ставки, то в нас мотором спекуляцй послужило стрибкоподбне зростання цн на житло. Навщо ж розвивати бзнес чи просто працювати за наймом, коли можна взяти кредит у банку, купити убогу (а бльша частина столичного житла, порвняно з вропейськими аналогами, справд просто убога) житло на Трощин й перепродати його втридорога свому сусдов, який пдключився до гри в прамдки трохи пзнше.
Отож американськ трагед, коли житло, куплене в кредит, доведеться вддавати за пвцни, у нас, вочевидь, ще попереду.
В Америц ж процес у самому розпал. Втм, американська влада намагаться помякшити посадку, потечн банкри погодилися-таки заморозити кредитн ставки вд початкових пльгових двох на додатков пять рокв ус сподваються, що за цей час ринок нерухомост стаблзуться, завдяки чому заспокоться кредитний ринок. Вднедавна в Америц (знову-таки, на вдмну вд нашо крани) стали менш лояльно ставитися до спекулянтв. Так, озвучен програми не для перекупникв, у них зможуть брати участь лише т домовласники, як мешкають у будинках сам. Але навть у найбльш оптимстичному варант запропонований план допоможе значно менш нж половин з-понад двох мльйонв тамтешнх домовласникв, як потрапили в бду.
Ось глава Казначейства Полсон недвозначно заявив, що, попри вжит заходи, вн чека драматичного погршення ситуац у кредитнй сфер 2008 року. Хвиля стягнень за заставами, яка погрожу повергнути економку США в рецесю виклика побоювання нвесторв усього свту, не вщуха. Кредитн рейтинги облгацй, основаних на позиках, лавиноподбно валяться.
На початку 2008 р. спустошен передноворчними покупками споживач, отримуючи рахунки до сплати за кредитними картками, безумовно, зштовхнуться з проблемами. Дос споживч витрати (що становлять бльш як третину нацонально економчно активност в цлому) з успхом обергали економку США вд усх проблем, вд захмарних цн на нафту, вд корекцй на фондових ринках, вд дефолтв у сектор субстандартного потечного кредитування. Досить навть незначного зменшення споживчих витрат, щоб економка (а з нею й долар) вдчула на соб негативн наслдки у звязку з тим, що падння цн на житло рзко знизило доступ до кредитних лнй пд заставу власно частки в майн.
Хвиля американсько потечно кризи вже почина накривати свт. Топ-менеджмент фнансових органзацй пачками йде у вдставку (наприклад, термново було усунуто з посад кервникв низки департаментв таких фнансових нституцй, як Citigroup, Merrill Lynch, UBS та Bear Stearns, а також особисто главу концерну Merrill Lynch), псля того, як найбльший брокерський дм Америки почав зазнавати багатомльярдних збиткв, найбльших за всю його 93-рчну сторю (станом на кнець листопада 2007 р. збитки перевищили 8,4 млрд. дол. продовжують невпинно наростати).
Найбльший банк вропи втрача рекордну суму на потечнй криз (швейцарський банк UBS оголосив 10 грудня про списання 10 млрд. дол., причиною якого стала потечна криза у США).
Один по одному ринки нерухомост багатьох кран (окрм укранського, де забудовники релтори продовжують розважати народ казками про нестримний попит на посередн столичне житло за абсурдними, у принцип, цнами) зупиняються або нестримно летять униз. Недавно до солдного списку кран, у яких ринки нерухомост стагнують або падають, придналися Австраля та Великобританя. клуб таких кран постйно поповнються новими членами.
У зон ризику вс крани, в яких цни на житло перегрт чи головн фнансов установи обпеклися об американських позичальникв.
Повний нтернацонал
Навть з Азйсько-Тихо]океанського регону почали надходити поган звстки: на меж завалу опинився австралйський хеджевий фонд Basis Yield Alpha. потечна криза у США зачепила практично вс найбльш кредитн ринки свту. За пдрахунками експертв, зараз сукупн втрати нвесторв у всьому свт вже перевищують 300 мльярдв з 2,5 трильйона доларв, як розмщуються в рзних фондах.
Так, американська економка все ще перша у свт, так, торгвля нафтою в основному здйснються поки що саме за долари, вс памятають, що саме рак свого часу невдало пожартував стосовно торгвл нафтою за вро.
все ж економка ця зараз ма досить значн проблеми. А продавати нафту не за долари, а за рубл чи вро, мають намр не лише найкращ друз Джорджа Буша. На цей час 50% рансько нафти продаться за альтернативн валюти, за решту нафти ран отриму долари, однак моментально переводить х в нш валюти, у т.ч. в вро та японську ну. Посадовц росйського Газпрому недвозначно заявляють: рано чи пзно продукця хнього концерну продаватиметься лише за рубл або вро у звязку з невпинним знецненням американсько валюти.
У поган для долара часи представники центробанкв рзних кран свту активно дискутують тему диверсифкац валютних резервв шляхом введення в резерви рзних ноземних валют для безперебйного забезпечення розрахункв захисту вд валютних ризикв. Зрозумло, що диверсифкаця ця здйснються не на користь американського долара, значна перевага останнм часом надаться саме вро як однй з найбльш лквдних валют.
Що буде з доларом з нами?
Тим, у кого в кишен сто доларв, тривожитися не слд. Однак громадянам, чи кошти збергаються виключно в доларах, усе ж таки слд замислитися. , можливо, уважнше дослухатися пдказок МВФ, представники якого вже клька разв заявляли про переоцненсть долара (востанн влтку 2007 р.). До реч, щоразу псля цього долар рзко падав. Чекамо нових рецептв вд МВФ, а поки що диверсифкумо сво особист резерви.
Двома словами ситуацю можна змалювати так. Доларв ранше було забаг
